Правила любительского и спортивного рыболовства. Часть 2.

0
1

9. Кожне судно повинно мати: оригінал дозволу на ведення промислу водних живих ресурсів у виключній (морській) економічній зоні; промисловий журнал та журнал обліку прийнятих водних живих ресурсів, сигнальні розпізнавальні знаки; марковані знаряддя лову зазначенням назви судна, держави, номера дозволу порядкового номера знаряддя лову; УКХ-радіостанцію, яка повинна постійно працювати на прийом на 16 міжнародному каналі завірену власником судна схему розташування трюмів зазначенням розмірів, форму гарантії країни прапору (додаток 3). 10. Судна, що мають промислове обладнання не одержали дозволу на право промислу, повинні повідомити прикордонні війська про вхід у виключну (морську) економічну зону України. Знаряддя лову повинно бути розтакелажено знаходитись у трюмі. 11. Капітанам морських рибних портів забороняється випускати з портів на промисел судна у разі нечіткого нанесення на них бортових назв номерів, відсутності у капітана оформленого дозволу на використання водних живих ресурсів. 12. Використання анадромних видів риб здійснюється виходячи з першочергової заінтересованості в запасах. Збереження запасів зазначених видів риб здійснюється шляхом вжиття Держкомрибгоспом, Держкомкордоном та Мінекобезпеки відповідних заходів. 13. Державний контроль у галузі охорони, використання відтворення водних живих ресурсів у виключній (морській) економічній зоні України здійснюють Держкомрибгосп, Держкомкордон, Мінекобезпеки та органи на місцях у межах компетенції, державні а також органи місцевого самоврядування умежах компетенції державні а також органи місцевого самоврядування відповідно до діючого законодавства України. Особи, винні у порушенні цього Порядку та інших нормативно-правових актів України в галузі охорони, використання відтворення водних живих ресурсів, несуть дисциплінарну, адміністративну, кримінальну цивільно-правову відповідальність згідно законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб компенсації в повному обсязі шкоди, завданої водним живим ресурсам. Незаконно виловлені (добуті) водні живі ресурси, виготовлена з них продукція, а також знаряддя правопорушення підлягають конфіскації в установленому законодавством порядку. ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ 8 лютого 1999 р. N 166 Київ ЗАТВЕРДЖЕНО Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України 8 лютого 1999 р. N 166 Положення про водно-болотнi угiддя загальнодержавного значення Загальна частина 1. Це Положення визначає єдинi вимоги (критерiї) до угiдь, якi можуть бути вiднесенi до водно-болотних угiдь загальнодержавного значення, порядок їх оголошення такими, а також режим охорони та користування природними ресурсами в їх межах. 2. Водно-болотними угiддями загальнодержавного значення оголошуються цiннi природнi комплекси болiт, заплавних лук i лiсiв, а також водних об’єктiв — природних або штучно створених, постiйних або тимчасових, стоячих або проточних, прiсних, солонкуватих або солоних, включаючи морськi акваторiї. 3. Територiї (акваторiї), оголошенi водно-болотними угiддями загальнодержавного значення, є складовою частиною системи природних територiй, що перебувають пiд особливою охороною. Одночасно вони можуть мати статус територiй чи об’єктiв при-родно-заповiдного фонду України. 4. Вимоги (критерiї), за якими водно-болотнi угiддя можуть бути вiднесенi до водно-болотних угiдь загальнодержавного значення: а) щодо типовостi або унiкальностi водно-болотного угiддя: типовими для водно-болотних угiдь бiогеографiчного регiону; типовими для водно-болотних угiдь декiлькох бiогеографiчних регiонiв; типовими для водно-болотних угiдь, що вiдiграють значну гiдрологiчну, бiологiчну та екологiчну роль у басейнi великої рiчки або морського узбережжя; рiдкiсними або унiкальними водно-болотними угiддями для певного бiогеографiчного регiону; б) щодо видового складу рослинного та тваринного свiту: середовищами iснування комплексу рiдкiсних i таких, що перебувають пiд загрозою зникнення, видiв рослин i тварин або значної чисельностi особин одного чи декiлькох таких видiв; особливо цiнними для пiдтримання бiологiчного рiзноманiття регiону; особливо цiнними як середовища iснування видiв рослин i тварин на критичних стадiях їх життєвого циклу; особливо цiнними як середовища iснування для одного або бiльше ендемiчних видiв рослин чи тварин, їх угруповань; в) щодо водоплавних птахiв: мiсцем регулярного перебування понад 20 тис. особин во-доплавних птахiв; особливо цiнними для пiдтримання значної чисельностi особин окремих груп водоплавних птахiв, що значною мiрою визначає цiннiсть водно-болотних угiдь, їх продуктивнiсть та рiзноманiття; мiсцем регулярного перебування не менш як 1 вiдсотка бiогеографiчної популяцiї одного виду або пiдвиду водоплавних птахiв; г) щодо стану iхтiофауни: цiнними для збереження унiкальних природних фаунiстичних комплексiв; важливими мiсцями нересту, нагулу та зимiвлi мiсцевих видiв риб, що мають визначальне значення для пiдтримання їх популяцiй. 5. До водно-болотних угiдь загальнодержавного значення належать типовi, рiдкiснi або унiкальнi природнi водно-болотнi комплекси, якi вiдiграють важливу роль у водно-болотних та сумiжних з ними екосистемах, мають значну природоохоронну, рекреацiйну, наукову та естетичну цiннiсть i вiдповiдають хоча б одному iз вищезазначених критерiїв. Порядок оголошення певних територiй (акваторiй)водно-болотними угiддями загальнодержавного значення 6. Питання про оголошення певних територiй (акваторiй) водно-болотними угiддями загальнодержавного значення розглядається Мiнекобезпеки за поданням наукових установ, громадських органiзацiй або iнших заiнтересованих пiдприємств, установ, органiзацiй та громадян. 7. Подання має мiстити обгрунтування щодо вiдповiдностi водно-болотних угiдь вимогам (критерiям) до водно-болотних угiдь загальнодержавного значення, вiдомостi про мiсцезнаходження, площу, характер використання, користувачiв (власникiв) земельних дiлянок та природних ресурсiв, вiдповiдний картографiчний матерiал згiдно з проектами землеустрою тощо. 8. Мiнекобезпеки розглядає подання в мiсячний термiн. У разi наявностi пiдстав для оголошення територiй (акваторiй) водно-болотними угiддями загальнодержавного значення Мiнекобезпеки погоджує питання про їх оголошення водно-болотними угiддями загальнодержавного значення з вiдповiдними користувачами (власниками) земельних дiлянок та природних ресурсiв, а також з органами мiсцевого самоврядування. 9. Погоджений з Держводгоспом, Держкомлiсгоспом, Держком-рибгоспом (якщо до водно-болотних угiдь належать рибогоспо-дарськi воднi об’єкти) та iншими заiнтересованими центральними органами виконавчої влади проект рiшення про оголошення таких територiй (акваторiй) водно-болотними угiддями загальнодержавного значення Мiнекобезпеки подає на розгляд Кабiнету Мiнiстрiв України. 10. У разi виявлення невiдповiдностi водно-болотного угiддя загальнодержавного значення вимогам (критерiям) до вод-но-болотних угiдь загальнодержавного значення за поданням власникiв землi та землекористувачiв, якi взяли на себе охо-роннi зобов’язання, Мiнекобезпеки готує проект рiшення Кабiне-ту Мiнiстрiв України про скасування статусу водно-болотного угiддя загальнодержавного значення. Режим охорони i користування природними ресурсами на територiях (акваторiях) водно-болотних угiдь загальнодержавного значення 11. Охорона i користування природними ресурсами водно-болотних угiдь (їх дiлянок) загальнодержавного значення, що пе-ребувають у межах територiй та об’єктiв природно-заповiдного фонду, здiйснюється вiдповiдно до Закону України «Про природ-но-заповiдний фонд України» та положень про них. 12. Земельнi дiлянки в межах територiй (акваторiй), що оголошуються водно-болотними угiддями загальнодержавного значення, у землекористувачiв (власникiв землi) не вилучаються. Спецiальне використання природних ресурсiв у межах таких угiдь здiйснюється за погодженням з користувачами (власниками) земельних дiлянок та природних ресурсiв. Власники землi та землекористувачi повиннi забезпечувати екологiчно безпечний режим господарювання i користування при-родними ресурсами в межах водно-болотних угiдь згiдно з вимо-гами природоохоронного законодавства та цього Положення, взя-тим на себе охоронним зобов’язанням. 13. У межах водно-болотних угiдь (їх дiлянок) загально-державного значення, якi не належать до територiй та об’єктiв природно-заповiдного фонду, забороняється: а) проведення всiх видiв мелiоративних та будь-яких iнших робiт (вибуховi роботи, видобування корисних копалин тощо), що можуть призвести до погiршення цих угiдь або їх знищення; б) порушення режимiв використання водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, смуг вiдведення, берегових смуг водних шляхiв, зон санiтарної охорони водних об’єктiв, особливостей користування малими рiчками; в) скидання у водний об’єкт забруднених виробничих та господарсько-побутових стiчних вод; г) будiвництво будь-яких споруд (крiм гiдротехнiчних, гiдрометричних та лiнiйних), у тому числi баз вiдпочинку, дач, гаражiв та стоянок автомобiлiв, що не пов’язане iз забезпеченням охорони водно-болотного угiддя та пiдтриманням його оптимального гiдрологiчного режиму; д) розорювання земель (крiм пiдготовки грунту для залуження i залiснення), а також садiвництво та городництво; е) зберiгання та застосування на їх територiях (акваторiях) пестицидiв, отрутохiмiкатiв i добрив: ) влаштування лiтнiх таборiв для худоби; ж) миття та обслуговування транспортних засобiв i технiки; з) влаштування звалищ смiття, гноєсховищ, вигребiв, полi-гонiв i накопичувачiв побутових та промислових вiдходiв (рiдких i твердих), стiчних вод, кладовищ, скотомогильникiв, полiв фiльтрацiї тощо; и) iншi види дiяльностi згiдно з природоохоронним законодавством. 14. На всi водно-болотнi угiддя загальнодержавного значення складаються паспорти, ведення яких покладається на органи Мiнекобезпеки на мiсцях. Користувачi i власники земельних дiлянок та iнших природних ресурсiв у межах водно-болотних угiдь зобов’язанi надавати iнформацiю про їх стан та iншi данi, необхiднi для ведення паспортiв. Мiнекобезпеки та його органи на мiсцях забезпечують вине-сення в натуру (на мiсцевiсть) з установленням спецiальних знакiв меж водно-болотних угiдь загальнодержавного значення, якi наносяться на плани та картографiчнi зображення вiдповiд-них земельних дiлянок. Режим цих водно-болотних угiдь врахо-вується в усiх видах проектно-планувальної документацiї. 15. Заходи щодо збереження водно-болотних угiдь загально-державного значення здiйснюються за рахунок коштiв пiдп-риємств, установ, органiзацiй, iнших землевласникiв та земле-користувачiв, на територiї яких вони знаходяться, а також за рахунок благодiйних фондiв, мiжнародних грантiв та iнших джерел фiнансування. 16. Державний контроль за дотриманням фiзичними та юридичними особами природоохоронного законодавства в межах водно-болотних угiдь загальнодержавного значення здiйснюють Мiне-кобезпеки, його органи на мiсцях та iншi спецiально уповноваженi державнi органи. 17. У разi вiдповiдностi територiй (акваторiй), оголошених водно-болотними угiддями загальнодержавного значення, вимогам (критерiям) до водно-болотних угiдь мiжнародного значення, визначеним рiшеннями конференцiй Договiрних сторiн Конвенцiї про водно-болотнi угiддя, що мають мiжнародне значення, головним чином як середовища iснування водоплавних птахiв, Мiнекобезпеки в установленому порядку подає вiдповiднi матерiали до Бюро цiєї Конвенцiї для включення зазначених територiй (акваторiй) до Списку водно-болотних угiдь мiжнародного значення. Пiсля включення водно-болотних угiдь загальнодержавного значення до цього Списку та отримання вiдповiдних дипломiв вони набувають статусу водно-болотних угiдь мiжнародного значення, про що Мiнекобезпеки повiдомляє заiнтересованi центральнi та мiсцевi органи виконавчої влади, а також користувачiв (власникiв) земельних дiлянок та природних ресурсiв. 18. Режим охорони i користування природними ресурсами на територiях (акваторiях) водно-болотних угiдь мiжнародного значення встановлюється вiдповiдно до цього Положення. ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ 18 липня 1998 року № 1126 Київ ПОРЯДОК здійснення любительського і спортивного рибальства ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 1998 року № 1126 Загальні положення 1. Згідно з цим Порядком у рибогосподарських водоймах України (за винятком водойм, які знаходяться у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, риборозплідних господарств, водойм, які мають обмеження щодо їх спеціального використання (питні, технічні тощо), а також водойм або їх ділянок, на яких лов (добування водних живих ресурсів заборонено) дозволяється здійснення любительського і спортивного рибальства всім громадянам України, іноземним громадянам, а також особам без громадянства. 2. Терміни, що використовуються в цьому Порядку, мають таке значення: водні живі ресурси — сукупність водних організмів, життя яких неможливе без перебування (знаходження) у воді. До водних живих ресурсів належать: прісноводні, морські, анадромні риби на всіх стадіях розвитку; круглороті; морські ссавці; водні безхребетні, у тому числі молюски головоногі, черевоногі, двостулкові; ракоподібні, черев’яки, голошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, інщі водні тварини; водорості, вищі водні рослини; водойми — сформовані природою або створені штучно об’єкти ландшафту чи геологічні структури, де зосереджуються води (річка, озеро, море, водосховище, канал, водоносний горизонт); рибогосподарські водойми — водні об’єкти, які використовуються чи можуть використовуватися для вирощування та лову (добування) водних живих ресурсів або мають значення для відтворення їх запасів; рибогосподарськи водойми загального користування — водні об’єкти, на яких здійснюється любительське і спортивне рибальство на умовах загального використання водних живих ресурсів без надання спеціального дозволу на їх використання та без закріплення цих водних об’єктів за окремими особами; любительське рибальство — лов (добування) водних живих ресурсів для особистих потреб знаряддями лову, передбачених правилами любительського і спортивного рибальства; спортивне рибальство — вид любительського рибальства з установленням певних вимог за умовами проведення спортивних змагань або кваліфіційних нормативів. Використання водних живих ресурсів. 3. На рибогосподарських водоймах (їх ділянках) загального користування любительське і спортивне рибальство здійснюється безоплатно. Уразі коли водні живі ресурси зосереджуються у певних місцях на рибогосподарських водоймах протягом тривалого часу, любительське і спортивне рибальство здійснюється за плату та за наявності дозволу на спеціальне використання водних живих ресурсів із застосуванням певних знарядь лову (добування) на окремих ділянках рибогосподарськіх водойм у визначені терміни та з обов’язковим дотриманням правил рибальства і норм вилову. Плата за спеціальне використання водних живих ресурсів, що встановлюється Держкомрибгоспом за погодженням з Мінфіном, справляється відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 року № 1073. Обчислення та внесення платежів за спеціалне використання водних живих ресурсів здійснюється відповідно до інструкції, затвердженої Держкомрибгоспом. 4. Контроль за обчисленням і внесенням плати за спеціальне використання водних живих ресурсів здійснюють державні податкові адміністрації та органи рибоохорони Держкомрибгоспу. Визначення водойм (їх ділянок) та умови використання водних живих ресурсів для любительського і спортивного рибальства. 5. Рибогосподарські водойми (їх ділянки) та умови використання водних живих ресурсів для любительського і спортивного рибальства визначаються органами рибоохорони Держкомрибгоспу на підставі біологічних та наукових обгрунтовувань. На окремих водоймах, де науково-дослідні організації проводять дослідження, обгрунтовані пропозиції щодо визначення рибогосподарських водойм (їх ділянок) для любительського і спортивного рибальства вносяться Держкомрибгоспу іхтіологічними службами органів рибоохорони. 6. Рибогосподарські водойми (їх ділянки) можуть надаватися в установленому законодавством порядку громадським організаціям для здійснення любительського і спортивного рибальства. 7. На рибогосподарських водоймах (їх ділянках), визначених для любительського і спортивного рибальства, забороняється промислове рибальство, за винятком проведення відлову старшовікових груп риб, меліоративного і контрольного лову (добування) водних живих ресурсів, відлову риби з метою запобігання її загибелі, заготівлі плідників для риборозведення. Лов (добування) зазначених водних живих ресурсів здійснюється у порядку спеціального використання. 8. Підводне полювання здійснюється на рибогосподарських водоймах (їх ділянках), визначених для любительського і спортивного рибальства без аквалангів та інших автономних дихальних пристроїв. Загальні засади любительського і спортивного рибальства. 9. Вимоги щодо здійснення любительського і спортивного рибальства та застосування знарядь і способів лову (добування), нормі, заборонені місця і його терміни, встановлюються правилами любительського і спортивного рибальства за басейно-територіальним принципом (далі — правила рибальства), які затверджуються Держкомрибгоспом за погодженням з Мінекобезпеки. У правилах рибальства передбачаються: -територія, норми лову (добування) за вагою та поштучно (заборонені та знаряддя і способи), заборонені місця, терміни заборони лову (добування) водних живих ресурсів, мінімальний розмір риб та інших водних живих ресурсів, умови проведення спортивних змагань з рибальства і підводного полювання; -умови використання маломірних суден, особливо в нерестовий період, на шляхах міграції і в місцях зосередження водних живих ресурсів. 10. Громадяни, які займаються любительським і спортивним рибальством, зобов’язані: -виконувати на відповідних рибогосподарських водоймах (їх ділянках) правила рибальства; -не скидати у рибогосподарські водойми, на їх береги і на лід цих водойм нафтопродукти, стічні води, які містять забруднюючі речовини понад встановлені нормативи, та інші відходи промислових, комунальних, сільськогосподарських, транспортних та інших підприємств; -під час здійснення рибальства у порядку спеціального використання мати при собі необхідні документи і пред’являти їх працівникам органів рибоохорони Держкомрибгоспу або інших спеціально уповноважених на те органів; -не допускати знищення (пошкодження) покажників, щитів, аншлагів та інших знаків, установлених на водоймах або на їх берегах. 11. Під час здійснення любительського і спортивного рибальства забороняється: 1) добуванння протягом року будь-яких морських звірів; 2) проведення без погодження з органами рибоохорони Держкомрибгоспу та дозволу Мінекобезпеки акліматизації, переселення і розведення нових для фауни або генетично змінених водних живих ресурсів; 3) організація змагань з рибальства в період нересту риби; 4) затсосування без дозволу органів рибоохорони Держкомрибгоспу нових знарядь і способів лову (добування) і будь яких пристосувань до них, заборонених правилами рибальства; 5) знаходженння на рибогосподарських водоймах або поблизу них з вибуховимичи отруйними речовинами, а також із знаряддями лову (добування), застосування яких в даний час та в даному місці заборонено; 6) продаж фізичними або юридичними особами, які не мають на це дозволу, сіткових матеріалів, знарядь лову (добування) і будь яких пристосувань до них, заборонених правилами рибальства; 7) продаж водних живих ресурсів та продуктів їх переробки без наявності документа, який підтверджує законність їх придбання, та сертифіката якості; 8) миття у рибогосподарських водоймах або в їх прибережнних смугах транспортних засобів, а також проведення робіт, які негативно впливають на стан водойм; 9) зупинка плавзасобів в заборонених для рибальства місцях, за винятком зупинок біля населених пунктів та випадків крайньої необхідності (шторм, туман, аварія тощо); 10) пересування автотранспортних засобів поо кризі рибогосподарських водойм у період льодоставу (за винятком спеціально обладнаних льодових трас); 11) лов (добування) риби та інших водних живих ресурсів, занесених до Червоної книги України; 12) вивезення (винесення) риби, раків та інших водних живих ресурсів у кількості, що перевищує добову норму лову (добування), або заборонених до лову (добування) правилами рибальства; 13) вилучення із води знарядь лову (добування), які належать іншим особам; 14) лов (добування) водних живих ресурсів: -із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лоову (добування), виготовлених із сіткоснасних чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, способу багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм; -у каналах теплоенергоцентралей, підводних або скидних каналах електростанцій; -у підводних і магістральнних каналах, відводах рибогосподарських та меліоративних систем, в шлюзових каналах тощо; -у новостворених водосховищах (до особливого розпорядження); -з незареєстрованих плавзасобів або таких, що не мають на корпусі чіткого реєстраційного номера (за винятком веслових човнів); -з човнів або інших плавзасобів на промислових ділянках, закріплених за користувачами водних живих ресурсів; -на промислових ділянках (тоні, плави, місця встановлення промислових знарядь лову тощо); -у водоймах риборозплідних господарств; -у верхніх б’єфах гребель на відстані ближче ніж за 500 метрів; -поблизу мостів, які охороняються в межах режимних зон охорони; -у радіусі 500 метрів навколо риборозплідних господарств. Контроль за дотриманням правил рибальства. 12. Контроль за дотриманням правил рибальства здійснюють органи рибоохорони Держкомрибгоспу та інші спеціально уповноважені на те органи, а також громадські інспектори рибоохорони. 13. До системи органів рибоохорони входять: -Головне управління охорони, відтворення водних живих ресурсів і регулювання рибальства (Головрибвод); -басейнові управління охорони, відтворення водних живих ресурсів і регулювання рибальства (басейнові упраління рибоохорони); -інспекції відтворення водних живих ресуррсів і регулювання рибальства (інспекції рибоохорони); -структурні підрозділи відтворення водних живих ресурсів, їх акліматизації. 14. Головрибвод та його органи на місцях: -в установленому законодавством порядку визначають терміни заборони на лов (добування) водних живих ресурсів на підставі обгрунтувань, що подаються науково-дослідними організаціями. З метою створення сприятливих умов для нересту риби та інших водних живих ресурсів зазначені терміни можуть бути перенесені цими органами раніше (пізніше), але не більш як на 10 днів (залежно від гідрометеорологічних умов) без зміни загальної тривалості періоду заборони; -визначають межу нерестових ділянок та зимувальних ям, а за даними гідрометслужби — дату льодоставу і дату скресання криги; -визначають місця, на яких заборонено лов (добування) водних живих ресуррсів; -дозволяють у заборонений період здійснювати любительський і спортивний лов (добування) водних живих ресурсів у відповідній кількості та відповідними знаряддями лову (добування), за виннятком місць нересту, зимівлі або масового зосередження водних живих ресурсів; -на підставі обгрунтувань, що надаються науково-дослідним організаціям, визначають рибоогосподарські водойми (їх ділянки), де впроваджується любительське і спортивне рибальство на умовах загального або спеціального використання водних живих ресурсів. 15. Органи рибоохорони Держкомрибгоспу , що здійснюють державний контроль та управління в галузі використанння, охорони і відтворення водних живих ресурсів відповідно до законодавства, мають право: -перевіряти документи на право використання водних живих ресурсів, зупиняти суда, інші плавучі та наземні транспортні засоби у разі потреби проводити їх огляд, а також огляд речей, знарядь лову (добування) і добутих водних живих ресурсів; -складати протоколи і розглядати справи про адміністративні правопорушення з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів у встановленому порядку; -вилучати у осіб, які порушили законодавство з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, знаряддя лову (добування), плавучі та наземні транспортні засоби, обладнання і предмети, що були знаряддям правопорушення, незаконно виловлені (добуті) водні живі ресурси, а також відповідні документи; -доставляти осіб, які порушили законодавство з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, до органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ; -викликати громадян для надання усних або письмових пояснень у зв’язку з порушенням ними законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів; -визначати за затвердженими в установленому законодавством порядку методиками і таксами обсяги збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства, розміри стягнень за незаконне добування (збирання) або знищення цінних видів риб та інших водних живих ресурсів і подавати позови про їх відшкодування; -використовувати фотографування, звукозапис, кіно- і відеознімання як допоміжні засоби для запобігання і розкриття порушень законодавства з питань охорони, використанння і відтворення водних живих ресурсів. Відповідальність за порушення законодавства у галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів. 16. Особи, винні в порушеннні цього порядку та відповідних нормативно-правових актів у галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, несуть відповідальність в установленому законодавством порядку. 17. Застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства. 18. Незаконно виловлені (добуті) водні живі ресурси підлягають вилученню в установленому законодавством порядку. ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ 22 травня 1996 року № 552 Перелік промислових ділянок рибогосподарських водних частин*. ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету України 22 травня 1996 року № 552 Чорне море з лиманами, протоками та затоками; Азовське море з лиманами, затоками, включаючи Сиваш; Басейн р. Дніпро з лиманами, водосховищами; Басейн р. Дністер з лиманами, водосховищами; Басейн р. Сіверський Донець з водосховищами; Басейн р. Південний Буг з водосховищами та лиманами; Басейн р. Західний Буг з водосховищами; Басейн р. Дунай; Водойми — охолоджувачі енергетичних технічні водойми; Озера. * Крім тих, що входять до складу територій та природно-заповідного фонду, заборонених зон біля мостів гідротехнічних споруд, місць інтенсивного судноплавства (порти, судноплавні шляхи) та інших заборонених для промислового рибальства ділянок, визначаються Мінрибгоспом, Мінекобезпеки, Держводгоспом та іншими спеціально уповаженими на те державними органами. ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ №399 01 червня 1993 р. «Про розміри компенсації за добування /збирання/ та шкоду, заподіяну видам тварин рослин, знесеним до червоної книги України» Відповідно до положення про Червону Книгу України затвержену постановою Верховної Ради України 29 жовтн 1992 р. «Про Червону Книгу України»(Відомості Верховної Ради України, 1992 р.Ж, №52 ст 686), Кабінет України постановляє: 1.Затвердити такси для обчислення розміру компенсації за шкоду, заподіяну будь-якими підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним добуванням/збиранням/ або знищенням чи пошкодженням: тварин з числа видів, занесенних до Червоної книги Українїи, постійно або тимчасово перебувають у при родних умовах на территорії України, в межах териториальних вод, континентального шельфу та виключної /морської/ економічної зони /додаток №1/; тварин з числа видів, занесенних до Червоної книги Українїи,шляхом погіршення середовища перебування, у випадках, коли неможливо підрахувати абсолютну кількість загиблих тварин /додаток 2/; 2. Розмір компенсації шкоди обчислюється за вказанними таксами службовими особами Міністерства охорони навколишнього природного середовища, його органів на місцях та інших спеціао уповноваженних на те органів державної виконавчої влади, яким надано право накладання адміністративних стягнень. 3. Установити , що за добування /збирання/ на підставі дозволів для наукових та селекційних цілей видів тварин рослин, занесенних до Червоної книги Українїи, гнізд, яєць, плодів, насіння, частин або продуктів цих тварин рослин, сплачується компенсація у 50 відсотків такси за данний вид, зазначенний у додатках 3 до постанови. У разі коли підприємства, установи й організації здійснюють охорону та відтворення видів тварин рослин, занесенних до червоної книги України компенсація за добування (збирання) встановлюється у 10 відсотків такси за данний вид. Визначити такою, що втратила чинність, постанову Кбінету України 11 червня 1992 р. №325 «Про посилення охорони запасів цінних видів риб, морських ссавців, водних безхребетних водних рослин» /ЗП України, 1992 р., №7, ст. 154/ у частині, що стосуеться видів тварин рослин, занесенних до Червоної книги України. 5. Ця постанова набуває чинності з 15 червня 1993 р. ВИТЯГ З ТАКС ПРО РОЗМІРИ КОМПЕНСАЦІЇ ЗА ДОБУВАННЯ (ЗБИРАННЯ) ТА ШКОДУ, ЗАПОДІЯНУ ВИДАМ ТВАРИН РОСЛИН ЗАНЕСЕНИХ ДО ЧЕРВОНОЇ КНИГИ УКРАЇНИ. ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ № 448 6 квітня 1998 р. ПОРЯДОК справляння плати за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету України 448 6 квітня 1998 р. 1. Цей порядок визначає правила справляння плати за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів, що державною власністю. 2. До спеціального використання належать види користування водними живими ресурсами (за винятком любительського спортивного рибальства у водоймах загального користування), що здійснюється з вилученням (добуванням, збиранням тощо) з природниго середовища. 3. Спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів здійснюється підприємствами, установами, організзаціями та громадянами (далі — користувачами) за наявності дозволів та за відповідну плату. 4. Плата за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів не справляється з: користувачів, використовують рибні та водні живі ресурси для дальшого відтворення, втому числі штучного, інтродукції, акліматизації та реакліматизації, а також тих, що здійснюють вилучення риби та інших водних живих ресурсів час проведення науково-дослідних, контрольних, меліоративних та інших ловів, пов’язаних з природоохоронною діяльністю, поліпшення довкілля, а також ловів, пов’язаних з проведенням дослідно-конструкторських робіт створення нових конструкцій знарядь лову; спеціальних господарств, що займаються розведенням та вирощуванням рибних та інших водних живих ресурсів у переданих у користування водних об’єктах. 5. Розмір плати за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів обчислюється з урахуванням виду ресурсів, нормативів, визначених Каінетом україни, квоти вилову. Плата за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів — це сума авансового платежу за одержання користувачами квот вилову в 5 відсотків вартості квоти, щоквартальна плата за фактичний вилов рибних та інших водних живих ресурсів зменшенням на суму авансового платежу витрат на здійснення в попередні періоди рибоводно-меліоративні роботи та роботи з відтворення рибних та інших водних живих ресурсів. У разі спеціального використання рибних та інших водних живих ресурсів, для яких не встановлено (квоти) на спеціальне використання, а також коли вилов зазначених ресурсів здійснюється без квотування в межах загального розмір плати обчислюється на основі нормативів плати та фактичних обсягів вилову у звітному періоді. В таких випадках плата справляється щоквартально. 6. Справляння плати здійснюється після отримання в установленому порядку користувачами квот на спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів. Квоти визначаються Держкомрибгоспом шляхом поділу на частки користувачами. 7. У разі неповного використання квоти вилову рибних та інших водних живих ресурсів внесена за них авансова плата не повертається. Якщо неповне використання квоти пов’язано стихійним лихом та іншими обставинами, що виникли не з вини користувачів, плата за невикористану зазначених причин частку квоти не справляється. 8. Внесення плати за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів не звільняє користувачів сплати штрафів та відшкодування збитків, заподіяних унаслідок порушення вимог законодавства. За перевищування квоти вилову користувачі несуть відповідальність згідно з правилами рибальства. 9. плата за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів у межах установлених (квот) відноситься на витрати виробництва. 10. Плата за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів зараховується до Державного бюджету України. Порядок справляння визначається інструкцією про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів. 11. Платники несуть відповідальність за повноту обчислення своєчасне внесення до бюджету плати за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів. 12. Контроль за довстовірністю звітних даних про обсяги використання рибних та інших водних живих ресурсів здійснюють органи рибоохорони Держкомрибгоспу. 13. Контроль за обчісленням внесенням плати за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів здійснюють державні податкові та органи рибоохорони Держкомрибгоспу. Нормативні плати за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету України 6 квітня 1998 року № 449 ВИД РЕСУРСІВ Нормативи плати у долларах США за 1 тонну (сплачується у національній валюті України за офіційним курсом Національного банку на день сплати) Внутрішні водойми, вклю чаючи прісноводні лимани Амур білий 27,10 Берш 14,40 Білизна 34,50 Верховодка (уклія) 1,94 В’юн 11,60 Йорж 7,00 Карась 8,80 Клепець 9,80 Краснопірка 9,50 Лин 12,60 Лящ 19,00 Окунь 15,20 Підуст 18,40 Плоскирка 9,10 Рибець 19,20 Сазан 21,10 Синець 11,30 Сом 39,50 Судак 27,40 Товстолоб 32,50 Тарань (плітка) 9,20 Тюлька 1,69 Чехоня 19,00 Щука 23,90 В’язь 15,00 Інші види риб 1,80 Раки 21,20 Чорне та Азовське море, включаючи солоні озера та лимани Атерина (піщанка) 1,85 Барабуля 9,90 Бичок 7,80 Гостроніс 26,50 Камбала калкан 21,10 Камбала глоса 12,90 Катран акула 10,20 Кілька чорноморська 1,81 Лобан 37,20 Луфар 25,40 Мерланг (пікша) 10,70 Морський кіт 5,70 Морська лисиця 4,10 Осетр російській 118,40 Севрюга 118,40 Піленгас 33,50 Пузанок 28,10 Сарган 17,10 Сингіль 37,50 Оселедець дунайський 37,10 Оселедець керченський 28,00 Скумбрія чорноморська 26,80 Ставрида чорноморська 20,10 Хамса азовська 4,77 Хамса чорноморська 3,98 Тюлька 1,69 Форель 20,00 Інші види риб 1,50 Креветки 23,10 Мідії 12,30 Рибець 19,20 Тарань 9,20 Чехоня 19,00 Судак 27,40 Рапана 7,80 Водорості: зостера 0,70 філофора 3,90 цистозіра 3,10 ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ №123 25 січня 1996 року. Про затвердження порядку справляння плати за спеціальне використання диких тварин (витяг) 25 січня 1996 року №123. Встановити, що розмір шкоди, заподіяної внаслідок понадлімітного, самовільного або іншого незаконного використання чи знищення тварин (з числа видів (груп), наведених у Тимчасовому порядку справляння плати за спеціальне використання диких тварин, обчислюється шляхом збільшення встановлених нормативів за спеціальне використання у п’ять разів. Тимчасовий порядок справляння плати за спеціальне використання диких тварин. 1. Цей поядок визначає правила справляння плати за спеціальне використання диких тварин, наведені у Тимчасових нормативах плати за спеціаьне використання диких тварин (крім мисливських тварин, рибних запасів, видів тварин, занесених до Червоної книги України), що додаються. 2. Плата за спеціальне використання диких тварин справляється з підприємств, установ, організацій та громадян, за винятком: наукових установ та організацій, окремих науковців України, здійснюють використання диких тварин у наукових цілях, а також іноземних юридичних та фізичних осіб, залучаються для спільних наукових досліджень, погоджених з центральними органами державної виконавчої влади; державних зоологічних парків та інших установ організацій, здійснюють використання диких тварин у виховних цілях, а також з метою штучного утримання чи розведення; підприємств, установ, організацій та громадян, у встановленому законодавством порядку проводять регулювання чисельності диких тварин з метою охорони здоров’я безпеки населення, відвернення заподіяння шкоди навколишньому природному середовищі народному господарству. 3. Розмір плати за спеціальне використання диких тварин обчислюється на підставі доведених підприємствам, установам, організаціям громадянам (дозволених обсягів) спеціального використання диких тварин та нормативів плати, визначених у додатку. 4. Видача дозволів на спеціальне використання диких тварин здійснюється Мінекобезпеки за наявності заявки підприємства, установи, організації та громадянина, а також документа, що засвідчує внесення плати. Окремим науковцям дозволи на спеціальне використання диких тварин у наукових цілях видаються лише на підставі заявок, погоджених з відповідними науковими установами організаціями. 5. У разі коли визначені у виданих дозволах обсяги використання диких тварин повністю або частково не були використані платником, внесена за них плата не повертається. 6. Плата за спеціальне використання диких тварин зараховується до бюджету. Порядок внесення плати визначається інструкцією, що затверджується Мінекобезпеки та Мінфіном. 7. Контроль за достовірністю звітних даних про обсяги використання диких тварин здійснюють органи Мінекобезпеки. 8. Контроль за обчисленням внесенням плати за спеціальне використання диких тварин здійснюється державними податковими інспекціями разом з органами Мінекобезпеки. Види, групи тварин Одиниці вимірювання Тимчасовий норматив плати у долларах США (сплачується у національній валюті України за офіційним курсом Національного банку на день сплати) ВОДНІ БЕЗХРЕБЕТНІ Гамарус річковий морський за 1 кг живої ваги 0,1 Дафнія, моїна, циклоп — // — 0,1 Мотиль великий — // — 0,15 Мотиль дрібний — // — 0,09 Каретра — // — 0,07 Трубочник — // — 0,12 Артемія саліна (рачки) — // — 0,15 Артемія саліна (яйця) — // — 0,3 Коловертки — // — 0,05 Інструкція про порядок здійснення штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання Затверджено Наказ Держкомрибгоспу України 28.10.98 № 154 Зареєстровано в Мінюсті України 7.06.99 № №357/3650 1. Загальні положення. 1.1 Ця інструкція визначає порядок здійснення штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання у рибогосподарських водних об’єктах або їх ділянках загальнодержавного значення підприємствами, установами та організаціями (незалежно від форм власності), громадянами України — користувачами. Штучне розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання здійснюється без забирання води та скидання використаних (стічних) вод на рибогосподарських водних об’єктах, з метою підвищення їх біопродуктивності шляхом спрямованого формування видового складу та запасів водних живих ресурсів і раціонального використання туводних видів. З цією метою використовують, як правило, рибогосподарські водні об’єкти або їхні ділянки з низькою природною біопродуктивністю, заселені переважно широко розповсюдженими та малоцінними для рибництва видами водних живих ресурсів. 1.2 Дія цієї інструкції не поширюється на: 1.2.1 Рибогосподарські водні об’єкти рибницьких господарств (риборозплідники, нерестово-вирощувальні, товарні, лиманні), що побудовані та функціонують спеціально з метою товарного рибництва. 1.2.2 Штучно створені рибогосподарські водні об’єкти (котловани, канали, кар’єри, ставки тощо), що наповнюються виключно талими, дощовими, грунтовими, дренажними, артезіанськими, скидними іригаційними водами. 1.2.3 Рибогосподарські водні об’єкти, що перебувають у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду. 1.3 Основні терміни, які використовуються у цій Інструкції: Режим рибогосподарської експлуатації (надалі — Режим) — встановлена на відповідний термін сукупність вимог та заходів щодо строків лову, кількості знарядь та засобів лову, обсягів вилучення, випуску водних живих ресурсів, регламентації любительського і спортивного рибальства, раціонального використання туводних видів тощо, виконання яких забезпечує оптимальне використання водних живих ресурсів у рибогосподарському водному об’єкті або його дільниці. Садок — пристрій для утримання та вирощування водних живих ресурсів побудований з металевих, синтетичних, інших сітчастих та їм подібних матеріалів і закріплений до стаціонарних наземних або плавучих споруд. Туводні види водних живих ресурсів (надалі — туводні види) — види водних живих ресурсів — представники місцевої фауни, які перебували (перебувають) у рибогосподарському водному об’єкті до початку їх спеціального використання, зокрема — штучного розведення, вирощування та використання. 2. Порядок здійснення штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання. 2.1. Для здійснення штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання юридичній або фізичній особі потрібно подати до Головного управління охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства Держкомрибгоспу України (надалі — Головрибвод) погоджені державним органом рибоохорони, в зоні діяльності якого перебуває рибогосподарський водний об’єкт: 2.1.1 Заявку щодо затвердження Режиму (додаток 1). 2.1.2 Режим (додаток 2), погоджений з Рескомприроди Автономної Республіки Крим, держуправлінням екобезпеки в тій області, в зоні діяльності якої перебуває рибогосподарський водний об’єкт. 2.1.3 Документи, що підтверджують право юридичної або фізичної особи на здійснення штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання. 2.2 Державний орган рибоохорони, в зоні діяльності якого перебуває рибогосподарський водний об’єкт, погоджує Режим протягом місяця з моменту його отримання від заявника. Якщо державний орган рибоохорони не погоджує Режим, то він у місячний термін направляє заявнику повідомлення про відмову. 2.3 Режим розробляється науковою установою, організацією на замовлення юридичної або фізичної особи. Основою для підготовки Режиму є біологічне обгрунтування, яке повинно містити: 2.3.1 Загальну характеристику рибогосподарського водного об’єкта: — методики, за якими здійснювались дослідження; — гідрологічний та гідрохімічний режим; — умови існування, чисельність (запаси), в тому числі і молоді, видовий, розмірно-ваговий, віковий склад водних живих ресурсів, їх конкуренти тощо; — склад водних рослин, зоопланктону, бентосу тощо, їх біомаса, а також ефективність використання кормової бази. 2.3.2 Пропозиції щодо раціонального використання водних живих ресурсів, проведення рибницьких робіт — обсяги, місця, строки випуску водних живих ресурсів тощо. 2.3.3 Наявність у рибогосподарському водному об’єкті видів рослин і тварин,занесених до Червоної книги України, та ендемічних видів. 2.3.4 Заходи з недопущення погіршання стану рибогосподарського водного об’єкта, а також запобіжні заходи зі зменшення чисельності або знищення цінних та рідкісних видів водних живих ресурсів. 2.3.5 Обсяги (ліміти) вилову туводних видів водних живих ресурсів. 2.3.6 Кількість знарядь та засобів лову, їх характеристика. 2.3.7 Строки заборони на лов туводних видів водних живих ресурсів. 2.4 Головрибвод у місячний термін після отримання розглядає подані документи і затверджує Режим відповідного водного об’єкта або його ділянки. Термін дії Режиму визначається органом, який його розробляє, але становить не більше ніж десять років, після чого розробляється новий Режим за порядком, який викладено в цій Інструкції. Режим видається користувачу або його представнику за дорученням і документами, які засвідчують його особу, або надсилається поштою рекомендованим листом. Користувач, якому видано Режим, має одноосібне право на спеціальне використання водних живих ресурсів у цьому водному об’єкті або його ділянці. Режим зберігається у користувача. Передавання його іншим юридичним або фізичним особам забороняється. 2.5 Якщо Головрибвод не затверджує Режим, то він у місячний термін направляє заявнику повідомлення про відмову. 2.6 Для внесення змін і доповнень до чинного Режиму користувачу потрібно подати до Головрибводу біологічно обгрунтовані науковою установою, організацією пропозиції, погоджені тим державним органом рибоохорони, в зоні діяльності якого перебуває рибогосподарський водний об’єкт, Рескомприроди Автономної Республіки Крим, держуправлінням екобезпеки в тій області, в зоні діяльності якої перебуває рибогосподарський водний об’єкт. Головрибвод у місячний термін розглядає подані документи і затверджує зміни і доповнення до Режиму. Якщо Головрибвод не затверджує зміни і доповнення до Режиму, то він у місячний термін направляє заявнику повідомлення про відмову. 2.7 Штучне розведення, вирощування, випуск водних живих ресурсів, а також проведення меліоративних робіт тощо виконуються користувачем згідно з Режимом та Інструкцією про порядок проведення робіт з відтворення водних живих ресурсів, затвердженою наказом Держкомрибгоспу України від 21 вересня 1998 року № 126 та зареєстрованою в Мін’юсті України 19 листопада 1998 року за № 735/3175. Використання водних живих ресурсів здійснюється з дотриманням вимог Режиму та Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання, здачі, реалізації та звітності про обсяги вилову водних живих ресурсів, затвердженої наказом Держкомрибгоспу України від 27 лютого 1998 року № 28 та зареєстровано в Мін’юсті України 30 квітня 1998 року за № 284/2724. 2.8 Охорона водних живих ресурсів здійснюється користувачем. 2.9 Контроль за виконанням Режиму здійснюється державним органом рибоохорони, в зоні діяльності якого перебуває рибогосподарський водний об’єкт, та іншими уповноваженими державними органами. 3. Призупинення дії та скасування Режиму. 3.1 Дію Режиму може бути призупинено на десятиденний термін державним органом рибоохорони у разі: 3.1.1 Порушення користувачем вимог цієї Інструкції. 3.1.2 Порушення користувачем вимог Режиму. 3.1.3 Різкого погіршення стану запасів водних живих ресурсів у рибогосподарському водному об’єкті. 3.1.4 Надходження вимоги щодо припинення або обмеження спеціального використання водних живих ресурсів від Держкомрибгоспу, Мінекобезпеки, інших органів (Державної санітарно-епідемологічної служби України, Державної ветеринарної медицини Мінагропрому, адміністрації природно-заповідної установи, спеціально уповноважених органів державного управління і контролю у галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів). 3.2 Призупинення дії Режиму здійснюється шляхом його вилучення. При цьому у двох примірниках складається акт довільної форми, де вказуються причини вилучення, та видається припис про усунення виявлених порушень — з обов’язковим повідомленням того державного органу рибоохорони, в зоні діяльності якого перебуває рибогосподарський водний об’єкт. Рішення щодо поновлення дії Режиму приймається протягом трьох днів після розгляду матеріалів справи державним органом рибоохорони, в зоні діяльності якого перебуває рибогосподарський водний об’єкт. Дія Режиму відновлюється після виконання вимог припису, з обов’язковим інформуванням державного органу рибоохорони, який видав припис. 3.3 У разі систематичного (неодноразового) порушення користувачем вимог цієї інструкції та Режиму Головрибвод може скасувати останній. Скасування Режиму здійснюється шляхом його вилучення. При цьому складається акт (два екземпляри) довільної форми, де вказуються причини вилучення. 3.4 Скасування режиму не позбавляє користувача від зобов’язань щодо відшкодування збитків, завданих у наслідок порушення законодавства. 4. Права, обов’язки та відповідальність користувачів. 4.1 Користувач має права, передбачені чинним законодавством України, цією Інструкцією і Режимом. 4.2 Користувач зобов’язаний дотримуватись вимог цієї Інструкції і Режиму й несе відповідальність , визначену законодавством України, за їх порушення. Користувач має право оскаржувати дії посадових осіб у порядку, передбаченому чинним законодавством України, у разі призупинення Режиму або його скасування. НАКАЗ МІНІСТЕРСТВA АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ №99 від 9 квітня 2003р. Київ Про внесення змін і доповнень до Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх вико-ристання З метою стимулювання робіт з рибництва на ізольованих рибогосподарських водних об’єктах та приведення нормативно-правових актів Міністерства аграрної політики України у відповідність до вимог чинного законодавства НАКАЗУЮ: 1. Внести до Інструкції про порядок здійснення штучного розведення вирощування водних живих ресурсів та їх використання, затвердженої наказом Держкомрибгоспу України від 28.10.98 № 154 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.06.99 за № 357/3650, такі зміни та доповнення: 1.2 доповнити підпунктом 1.2.4, виклавши його в такій редакції: «1.2.4. Природні або штучно створені водні обєкти площею до 5 гектарів»; у пункті 2.1 слова «Держкомрибгоспу України» виключити; абзац другий пункту 2.7 виключити; у підпункті 3.1..4 пункту З.І слова «Держкомрибгоспу, Мінекобезпеки, Мінагропрому» замінити словами «Укрдержрибгоспу, Мінекоресурсів, Мінагрополітики»; у додатку 1 слова «Державного комітету рибного господарства України» виключити. . 2. Державному департаменту рибного господарства (Алимов С.І.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України. 3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на голову Державного департаменту рибного господарства Алимова С.І. Міністр С.Рижук

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here