Манна бовтанка. Як готувати і застосовувати.

4

Манна бовтанка — Одна з самих простих у приготуванні і найбільш універсальних насадок. Для приготування однієї порції столову ложку (з гіркою) манної крупи заливаємо столовою ложкою води. Прикриваємо посудинку, в якій готуємо насадку, кришкою і даємо постояти близько години. Це необхідно для того, щоб манна крупа повністю ввібрала воду і не зраджувала надалі своєю консистенції.
Що стосується води, застосовуваної для цієї операції, то тут я не цілком згоден зі своїми колегами, які стверджують, що воду краще брати ту, в якій передбачається ловити. По-перше, це передбачає приготування бовтанки безпосередньо на водоймі, що займає деякий час, а хочеться швидше почати ловлю. На початку риболовлі будь рибалка поспішає, не метушиться, в результаті отримана маса, не настоявшаяся до призначеного часу, протягом дня змінює свою в’язкість, що може утруднити насаживание на гачок. По-друге, у різних водоймах різна за складом вода, відповідно при однакових пропорціях манки і води у вас буде виходити різна консистенція насадки. Це, правда, неважко тут же і виправити, додавши в насадку або крупу (якщо бовтанка рідкувата), або воду (якщо вона, навпаки, густовата), але на це знову-таки вимагає часу. В домашніх умовах вода завжди одна і та ж, а що стосується запаху водопровідної води, то мені здається, що людина встиг в такій мірі забруднюють навколишнє середовище, що ніякими смердючими домішками рибу вже не налякаєш. Всі відомі відходи людської діяльності і так постійно присутні в річках і озерах.

Однак, повернемося до наступного етапу приготування бовтанки. Після закінчення години треба ретельно промешать ложкою настоявшуюся манку до однорідного в’язкого стану. Готовність перевіряємо на розрив. Якщо бовтанка рветься після розтягування на 5-7 сантиметрів — вона готова. Отриману насадку дуже зручно пакувати, зберігати та використовувати в одноразових пластикових шприцах. Причому запаковані шприци можна зберігати в морозилці досить довго (більше місяця). Переваги такої тари очевидні: насадка завжди в зручній упаковці, не сохне на вітрі й сонці, не намокає, навіть якщо шприц впустити його в воду, не бруднить руки і довго зберігається. Процес же насаджування полягає в простому намотуванні видавлюється з шприца тонкої ковбаски бовтанки на цівку гачка. Жало при цьому не можна закривати — при забросе грудочку бовтанки сповзе по цівці і прикриє вістря гачка. Якщо на риболовлі ви використовували не всі заготовлені шприци, можна по приїзді додому покласти їх знову в морозилку до наступного разу. Треба тільки мати на увазі, що після повторної заморозки бовтанка стане трохи більш рідкою.

Манна бовтанка навіть сама по собі, без усяких добавок, є дуже уловистою насадкою. Однак сучасна промисловість виробляє продукцію, яка дозволяє зробити насадку ще більш привабливою для риби. Мова йде про ароматичних добавках. Зараз їх можна знайти на будь-який смак, що істотно полегшує життя рибалці (правда, ускладнюючи її рибі).

Для визначення найбільш ефективно працюють в тих чи інших умовах добавок, досить перед промешиванием бовтанки розділити тісто на кілька частин, в кожну з яких додати той чи інший ароматизатор. Природно, що для кожного ароматизатора застосовується свій шприц. Найбільш часто вживаними нами ароматизаторами при виготовленні манної бовтанки є: ванілін, кориця (звичайні кондитерські), аніс (масло), дюшесовая або бананова фруктові есенції (ті самі, які додають в газовані напої або йогурти), конопляну олію, порошок какао та інші. При цьому не особливо важливо, в якому вигляді — рідина або порошок — додавати їх в насадку, головне не переборщити. Рідини — одна крапля, сода — на кінчику столового ножа. Цього цілком достатньо. В іншому випадку можна не привернути, а, навпаки, відлякати рибу, особливо велику і обережну. Правильно приготовлена манна бовтанка дуже добре тримається на гачку і витримує не одну поклевку.
Приваблива вона для риб сімейства коропових: уклейки, плотви, ляща, карася, коропа, голавля, язя, та інших. Трапляються і клювання окуня. Цікавим властивістю манної бовтанки є і те, що грудочку її, насаджений на гачок, являє собою як би кулька прикормки в мініатюрі. Від насадки потроху, принаймні розмивання набряклого у воді крохмалю, відриваються невеликі крупинки і, оточені хмарками апетитною каламуті, поволі опускаються на дно (при ловлі в стоячій воді) або зникають за течією (при лові на течії). Це властивість і робить манну бовтанку настільки привабливою для риби.
Журнал “Діалоги про рибалку”