Відпочинок в Астраханській області

5

Цього літа бажання їхати відпочивати звичним способом у мене не було. Поїздка на море мені здалася занадто банальною, саме тому було прийнято рішення їхати в Астраханську область на кількаденну риболовлю. Вирушили ми пізно ввечері з рідного міста П’ятигорська. За сім годин були вже на місці.

Зустрів нас там дуже гостинний хазяїн, у якого ми вирішили зупинитися. В його гостьовому будинку було чудово – є і комфортне житло, і морозильна камера, і коптильня. Так само, він пропонував поїздку на катері у пониззя Волги, проте на увазі обмеженого фінансового запасу ми були змушені відмовитися.

Натомість послуг катери він запропонував нам поїхати по найближчих кльовим місцях, де велися різні види риби, починаючи від краснопірки і закінчуючи трофейними екземплярами щуки.

Однак всю цю «рибну екскурсію» ми перенесли на другий день нашого перебування, а в перший день пішли «намочити снасті» на найближче водоймище, а саме річку Бахтемир, або ж стару Волгу.

Почати рибалку було вирішено з ловлі на спінінг. Зайшовши на невеликий пірс для човнів, я почав проводку використовую в якості приманки лимонний силіконовий виброхвост.

Перша проводка не увінчалася успіхом. Однак я зрозумів, що закидати перпендикулярно березі – не має особливого сенсу. Другий закид я вже виконав паралельно берегової лінії, над самою кромкою трави. І тут же удар, однак, підчепити волзького хижака не вдалося.

Закинувши приманку у водойму ще раз, відчувши черговий удар, я зміг підсікти рибку, почалася боротьба. Однак позарившаяся на приманку шучка важила близько кілограма, і чинити серйозного опору не змогла – в результаті опинилася у мене на кукане.

Ми наловили за пару годин близько трьох десятків щук, переміщаючись уздовж берега в межах селища. Потім було вирішено спробувати ловити мирну рибу.

У воду полетіло все: і жмыховки, і комбайни, і динні снасті. Однак найбільш результативним є саме традиційна донка. На хробака активно клював буффало. А ось на мідії, яких дуже багато мулу в прибережній зоні, ловився непоганий сазан.

Дрібна щука нами відпускалася, а взяті були лише кілька примірників. Точно так само чинили ми і з іншими видами риби.

На вечерю ми посмажили сазанів. На смак риба просто чудова – солодка, жирна, не надто кістлява.

Вже за перший день ми отримали масу вражень. Але ось настав другий день. Ми встали в чотири години ранку, сіли з господарем будинку на його джипик сузукі і поїхали на ільмень, назва якого він вважав за краще від нас приховати, пославшись на те, що він сам його не знає.

Прибули на місце ми на сході. Тільки закинули снасті, як почався дикий клювання сазана. Хоч сазан і не великий, але він брав на всі щохвилини. Тривало це божевілля до десяти годин ранку. Потім почав ловитися тільки карась, точніше буффало, вагою близько кілограма.

В обід ми вже втомилися ловити рибу і поїхали додому. Мій батько всю рибу почистив і заморозив, що риба не пропала до приїзду додому.

В цей час я відпочив пару годин і відправився на Бахтемир, що б наловити невеликої щуки для копчення. Піймавши десяток щук, повернувся додому та й дав їх господареві нашого будинку. Він її правильно замаринував, а ближче до ночі закоптивши. Копчена щука – це просто смакота!

Настав третій день, ми вже вдосталь нарыбачились і нікуди не пішли, почали потихеньку збиратися. Так само, господар запропонував нам дуже дешево купити в’ялену чудову рибку — сопу, про яку я раніше навіть не чув. Ми спробували – посол чудовий, сама риба теж прекрасна. Після проби купили цілий пакет цього пивного дива!

В обід ми зібралися і вирушили додому. Враження від рибалки просто чудові, емоцій купа, риби багато! Ми дуже задоволені, що поїхали відпочивати саме туди.

Однак хочу дати порадуякщо ви будете ловити на силікон – запасіться їм сповна! Щука з легкістю відрізає у приманки хвости, після чого зловити рибу буде неможливо.

Автор: Глоба Валерій

Спеціально для Narybalke.com